Предвік

Пре́двік, -ку, м. = Передвік. З предвіку. Съ незапамятныхъ временъ. Ой давно, давно, та із предвіку. Гол. IV. 27.

Сучасні словники

Давні, незапам'ятні часи. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, .. так з передвіку було і так воно буде довіку (Леся Українка); Втратити ватру на полонині – це така сама трагедія, як і в передвіках утратити вогонь взагалі (Г. Хоткевич); // у знач. присл. з передвікі́в, з перевіку Здавна. Звідки ж тут у дідька млин може си взєти [взятися]? Тут же його з передвіків не було (Г. Хоткевич); Минувшина ввижалася в образі тих дівчат, що прощаються з своїм дівуванням. Розплітають місячної ночі десь над озером або річкою коси, ходять берегом, взявшись за руки, в довгих білих сорочках, предивні й пречудові, мов з передвіку, сумно співають (П. Загребельний).

Ілюстрації

Джерела та література

Тлумачний словник