Тямитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:42, 29 березня 2024; Ovkatiukha.fpsrso23 (обговорення • внесок)
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап’ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, нехай вони собі тямляться! т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. НП. 363.
|
|
|
|
