Тямитися

Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап’ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, нехай вони собі тямляться! т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. НП. 363.

Цікаві факти або додаткова інформація

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

ТЯМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. тямляться, недок., розм. Усвідомлювати свої дії, нормально сприймати дійсність. Ой мій чоловік та п'яниця. Ой як нап'ється, то й не тямиться (Чуб., V, 1874, 1091); // на чому. Розумітися на чому-небудь, мати знання в якійсь справі. Світові думи, безперечно, клопочуть літнє товариство, не лише на буденних справах вони тямляться [воно тямиться] (Горд., Дівчина.., 1954, 172).

@ Аж не тямитися; Не тямитися від чого - бути в стані дуже сильного збудження, хвилювання і т. ін.; втрачати витримку під впливом особливо сильних почуттів. Антосьо вже починав бояться різки і вчився, аж не тямився (Свидн., Люборацькі, 1955, 114); Я згадувала, як справді плачуть від розлуки, що справді говорять на прощанні, як справді не тямляться від горя (Л. Укр., III, 1952, 704); Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Шура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (Гончар, III, 1959, 174); Нехай (хай) він (вона, воно) [собі] тямиться; Нехай (хай) вони [собі] тямляться; Нехай (хай) йому (їй, їм) тямиться; Нехай (хай) ти тямишся; Нехай (хай) ви тямитесь - вислови, що виражають негативне ставлення до кого-, чого-небудь, роздратування, незадоволення кимсь, чимсь. - Нехай він собі тямиться! Він багатий, так і гордий проти мене бідного (Кв.-Осн., II, 1956, 401); - Хоч би до тебе наш дяк ходив.. Він усі гласи знає. - Нехай він собі тямиться з тими гласами (Барв., Опов.., 1902, 197); - Хай йому тямиться, яке гаряче, - засичав Хома, опікшися кулешем (Тют., Вир, 1964, 80); [Віталій:] Віддай квиток! На тобі гроші, хай ти тямишся (К.-Карий, II, 1960, 175).