Лютитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:14, 27 березня 2024; Doandriievska.fufkm23 (обговорення • внесок)
Люти́тися, -чу́ся, -тишся
гл. = Лютувати. Магнат лютився. Мир. ХРВ. 92. Він лютиться, що я не радивсь його. НВолын. у.
===== 1. ===== Бути розлюченим, гнівним; дуже сердитися.
