Дармувати

Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. ДАРМУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Нічого не робити, гаяти час. Там десь поїде [чоловік] часом на торг, купить що або й не купить, вернеться запитий [п'яний] і дармує (Мак., Вибр., 1954, 103); Одні пухнули з голоду і працювали, а другі дармували й жили в розкошах (Ірчан,II,1958, 25).. Гол. ІІІ. 41. Обух

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках дармувати — дармува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови дармувати — Дармува́ти. Байдикувати. А лінива громада рада з того, що може дальше дармувати, та що має адвокатів на своє лінивство, і стогне дальше, що єї спиняють в роботі (О. Маковей, Б., 1895, 11, 3). Українська літературна мова на Буковині дармувати — Нічого не робити, гаяти час; пор. БАЙДИКУВАТИ; (не вживатися) марнуватися, вкриватися порохом, лежати без діла <�облогом>; пор. ГУЛЯТИ.

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8