Ущипливий

Ущипливий, -а, -е. (ВЩИ́ПЛИВИЙ) Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін.

Явдоха Купер'яниха.. в сварці не так груба, як ущиплива (говорить здебільшого в іронічно-ввічливому тоні), і через те її всі бояться (Леся Українка, III, 1952, 722);

• Який характеризується гостротою, дошкульністю.

Вірші його вийшли насмішкуваті й ущипливі, але зовсім недоладні (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 189); Досі ущиплива та докірлива розмова стихла (Панас Мирний, III, 1954, 28); «Черв'як ти», — думаю я.. І ще багато різних ущипливих слів прикладаю до цього задаваки (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 6); На деякий час запала мовчанка, яка обіцяла ще більшу сварку. Тимко сидів згорбившись, підшукував ущипливі слова (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36).

2. Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз і т. ін.).

Надворі січень. Ущипливий мороз ліз під пальто, натирав веселковим кольором ніс і щоки (Яків Качура, II, 1958, 256); З півночі подихав пронизливий вітрець. А проте Лагунський не звертав І на нього уваги. Він просто його не помічав. Чи ж має яке значення цей вітрець, бодай і ущипливий, коли на душі стало так легко? (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 317).