Тандита
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:05, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Танди́та, -ти, ж. 1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Св. Л. 134. Я купив камизельку на тандиті. Шейк. 2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим. Шейк.