Палання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Палання, ня, с. 1) Пыланіе. На вдержу в серці полум’я-палання. К. МБ. XI. 146.

Сучасні словники

Палання лісу

Словник.ua

Пала́ння. іменник, середній рід, неістота.

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний палання палання
Родовий палання палань
Давальний паланню паланням
Знахідний палання палання
Орудний паланням паланнями
Місцевий на/у паланні на/у паланнях
Кличний палання палання


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПАЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пала́ти. З кратерів огонь своє палання ніс (Ус., Листя.., 1956, 152); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить (Перв., II, 1958, 138); Рильський в роки небувало жорстокої і важкої війни запалав таким ярим червоним цвітом.. враженої і розгніваної любові до Батьківщини, що це палання саме стало актом подвигу, актом духовного і мистецького геройства (Вітч., 3, 1965, 197).



Ілюстрації

Firehouse160523.jpg.jpg Palaniia160523.jpg.jpg Fire160523.jpg.jpg Fireartr160523.jpg.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник.ua

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Зовнішні посилання