Куделиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:34, 5 грудня 2016; Kimilchevska.im16 (обговорення • внесок)
[]] Куде́лиця, -ці, ж. = Куделя. Вас. 202. В тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. Ой прялаб я куделицю, головка болить. Нп.
КУДЕ́ЛИЦЯ, і, жін. Те саме, що кужіль. Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (Україна сміється, I, 1960, 342); Біля стовпа, що підпирає стелю, прив'язана куделиця (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 43); * Образно. Осідаючи.., затягав [присмерк] сивою куделицею темні водянисті марева дібров та лісів (Михайло Стельмах, I, 1962, 418).
