Щирозлотий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:22, 19 квітня 2023; Komanzhos.fshn22 (обговорення • внесок)
Щирозлотий, щирозлотний, -а, -е. Изъ настоящаго золота. Щирозлотий перстень. Чуб. III. 305.
Сучасні словники
ЩИРОЗЛО́ТИЙ, а, е, нар.-поет. З чистого золота; такий, як чисте золото. Розплету я тобі гриву — Всім козаченькам на диво; Уберу я тебе, коню, В щирозлоту, ясну зброю (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 352); За Милошем йде Іван Косанчич.. Коло шиї едвабова хустка, А на пальці щирозлотий перстень (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 134); Сонце, наче діжа, котилося аж по землі, розстилаючи навкруги пучки щирозлотого проміння (Панас Мирний, III, 1954, 298).
Ілюстрації
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.