Унудити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:11, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Унуди́ти, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Унуди́ти, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.