Жалосник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жалосник, -ка, м. = Жалібник. Ном. № 4823.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).

Ілюстрації

Співчуття(1).jpg Співчуття(2).jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання