Парувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:40, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Парува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Борз. у. Вареники, знаєте, парують на столі. Св. Л. 222. Хліви його від молока парують. К. Іов. 47. 2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують. Нп. 3) Случать.
