Зурочити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:21, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зуро́чити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.