Безконечник
Безконечник и безконешник, -ка, м. 1) Родъ узора на писанкѣ — спираль. 2) Писанка съ такимъ узоромъ. КС. 1891. VI. 370. 3) Писати безконечником. а) Разрисовывать писанку узоромъ въ видѣ спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. І. 50.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Те, що не має кінця. Мов чайка, Що.. все кричить, і б'ється, й колесить, — Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Іван Франко, X, 1954, 383); * У порівняннях. Хати, сонні і тихі, одну минеш, друга встає на дорозі, як безконечник (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 48).
2. Вид візерунка, схожого на спіраль. Молодиці.. понашивали од злості таких безконечників, що потім прийшлось їм довго випорювать та розплутувати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 292).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
