Хвись
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:09, 12 квітня 2023; Koprus.fj22 (обговорення • внесок)
Хвись, меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХВИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хвиськати і хвисьнути. Вхопив [Іул Енейович] чик, — прицілився, ..І Ремула по лобу хвись! (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Тут хвись! шабельки засвистіли, Цок-цок! — і іскри полетіли; Один другого полосять! (Іван Котляревський, I, 1952, 291). Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився…. і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 393.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
