Ясирування

Ясирува́ння, -ня, с. Плѣненіе, взятіе въ ясир. Столітнє пращурів ясирування. К. Дз. 51.

Сучасні словники

https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%8F%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ЯСИ́Р- «бранці, взяті в неволю під час татарських наскоків (XV ст. -- 60-ті рр. XVIII ст.) СУМ; [натовп, юрба]». 1ё)запозичення з кримськотатарської й турецької мов.

2)крим.-тат. jäsir, тур. esir, [jesir] «полонений, бранець, раб, невільник» походять від ар. ’asīr «полонéний, бранець», (букв.) «зв’язаний», утвореного від дієслова ’asara «брати в полон».

3)р. (заст.) ясы́р «невільник, полонений», др. ясырь, п. (іст.) jаsyr «неволя в турків або татар; захоплені ними бранці», болг. (заст.) еси́р «раб, невільник», еси́рин «тс.», м. есир «полонений»;

Ілюстрації