Ясирити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Яси́рити. -рю, -риш, гл. Брать въ плѣнъ, въ неволю населеніе. Орда.... ясирить, полонить. К. ПС. 125. Налетіла з Криму буря на село щасливе: гумна палять, хати граблять, ясирять, що живе. К. МБ. X. 8.