Хукнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:48, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Щог. В. 59. Взяла тіста, качала, качала, хукнула полетів голуб. Чуб. II. 194.