Уломити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:03, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Грин. ІІІ. 508. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). Побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. Мнж. 162. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) отот нажене; от заєць убік як уломить, вовк і останеться. О. 1861. У. 59.
