Зучати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:49, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зучи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пріучать, пріучить. Зучай дитину чистенько коло себе ходити. Ви його не зучайте курити. Константиногр. у.