Довільний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:02, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Довільний (-ній), -а (-я), -е (-є). 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. НВолын. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
