Забачати

Забачати-бачити що-небудь з якогось моменту; помічати.

Сучасні словники

ЗАБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ЗАБАЧИТИ і ЗОБАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Бачити кого-, що-небудь з якогось моменту; помічати. Ой, як стали то [козаки] на собі кров християнську забачати, То стали землю турецькую.. Клясти-проклинати (Українські народні думи.., 1955, 13); Стираючи порох зі столу, зобачив [Андрій] на ньому кілька мідяків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446); День гасне потроху, кругом вечоріє.. Забачивши матір, біжить і радів Назустріч дитинонька мила (Павло Грабовський, I, 1959, 590); Аероплан робив над селом круги, спускався все нижче й нижче, сідав над майданом. Вже можна було забачити людей на ньому (Степан Васильченко, II, 1959, 244).

Ілюстрації