Щурій

Щурій, -рія, м. = Щир. Вх. Пч. І. 8. Те саме, що і щуре́ць, щириця.

Сучасні словники

Дикоросла рослина, бур'ян, що має соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям; амарант. Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Тарас Шевченко, I, 1963, 29); Найбільш поширена щириця, яка має пурпурно-червоні стебла, зелене листя та звисаючі до землі хвостами темно-червоні суцвіття (лисячий хвіст

Ілюстрації

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Словник української мови