Локшити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:46, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
