Жабонька
Жабонька, -и жабочка, -ки, ж. Ум. отъ жаба.
Зміст
Сучасні словники
(Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980))
ЖА́БКА, и, жін. 1. Зменш.-пестл. до жаба 1. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Нечуй-Левицький, 1, 1956, 197); Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку (Юрій Яновський, I, 1958, 464); * У порівняннях. А в нашого економа Червоная шапка; Як приїде на панщину — Скаче, як та жабка (Українські народні думи.., 1955, 227).
2. вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок заналень чи різних травм, що призводять до кульгання. Великою вадою коня є так звані жабки (Конярство, 1957, 16).
3. розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або «жабками» (Сільські лінії електропередачі, 1956, 124). жабка -и, ж.
(Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови)
1》 Зменш.-пестл. до жаба I. 2》 вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок запалень чи різних травм, що призводять до кульгання. 3》 розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. 4》 розм. Пристрій для помпи, за допомогою якої накачують гумові човни.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980) Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
