Мимрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:21, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мимрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.