Правторити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:34, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Правто́рити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.