Позіхати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:50, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позіха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, деде позіхає. Шевч.