Турляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:35, 27 березня 2023; Dvmaksymchuk.frgf22 (обговорення • внесок)
Турля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. См. Туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
