Токаричок

Токаричок, -чка, м. Ум. отъ токарь.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда

ТО́КАР, я, чол. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем... (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 39); Наші токарі працюють на швидкостях, яких раніше не могла собі уявити найпалкіша фантазія — 1500 метрів за хвилину! (Літературна газета, 7.IX 1960, 1); * У порівняннях. — Від нас передусім залежатиме успіх цього бою, — говорив Воронцов, виточуючи кожне слово, наче токар біля верстата (Олесь Гончар, III, 1959, 97).

Ілюстрації

Див. також

• Токар

Зовнішні посилання

• [1]