Утриконь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:33, 11 грудня 2022; Iomaksymchuk.fzfvs22 (обговорення • внесок)
Утриконь, нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими. Стор. І. 233.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВТРИКОНЬ (УТРИКОНЬ), присл., розм., рідко. Запряжений трьома кіньми. Їде якийсь панок чи купець в бричці утриконь (Олекса Стороженко, I, 1957, 51); Назустріч мчать утриконь ряджені в химерних личинах (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 268).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Хведір Вовк. Способи пересування // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995.
