Бездонний

Бездонний, -а, -е. = Безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.

Словарь української мови

БЕЗДОННИЙ, а, е. 1. Який не має дна; без дна. Дощ лив несамовито. Здавалося, десь угорі відкрилася глибока бездонна дірка і звідти без упину хлюпали бурхливі холодні потоки (Донч., II, 1956, 50); // перен. Який важко наповнити. В бездонний мішок [розвідників] полетіли обидва планшети обера з усіма військовими дислокаційними картами (Кучер, Голод, 1961, 130).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках перен. Дуже глибокий. Над Летою бездонною Та каламутною Благослови мене, друже. Славою святою (Шевч., II, 1953, 373); Кругом вода, кругом киплять та піняться високі хвилі, чорніють бездонні кручі... (Мирний, III, 1954, 232); Могла без кінця, немов зачарована.., вдивлятися з солодким острахом у бездонну, здавалося, глибінь насправді міленького прозорого лісового озерця (Коз., Сальвія, 1959. 4); // Безмежний, неосяжний. А над головою розляглося таке широке, бездонне, всіяне зірками небо (Шиян, Баланда. 1957, 102); // Дуже сильний. Вона всміхалася, одкрита іжива, В очах світилася любов її бездонна (Фомін, Вибр., 1958, 177).

Словник синонімів

БЕЗМЕЖНИЙ (про простір - який не має видимих меж), БЕЗКОНЕЧНИЙ, БЕЗКРАЙНІЙ, БЕЗКРАЇЙ, НЕСКІНЧЕННИЙ, БЕЗКІНЕЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕЖНИЙ, НЕОКРАЇЙ поет.; БЕЗДОННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІРНИЙ, НЕЗМІРНИЙ, НЕЗМІРЯНИЙ, НЕЗМІРЕННИЙ підсил., НЕВИМІРНИЙ рідше (який неможливо або важко виміряти); НЕОГЛЯДНИЙ, НЕОЗОРИЙ, НЕОЗОРНИЙ рідше, НЕОСЯЖНИЙ (який неможливо або важко оглянути зором); НЕСХОДИМИЙ, НЕСХОДЖЕНИЙ рідше (який неможливо або важко обійти через великий простір, велику довжину). Микола Щорс висовував голову у віконце, йому було видно безкінечні рейки, безмежний степ (С. Скляренко); Степи, степи, безконечні українські прерії, як любить вона згадувати їх! (О. Гончар); Ранок був чудовий. На безкрайньому лазуровому небі - ні хмаринки (В. Гжицький); Береги далеко. Правий - гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий - мілини, пісок, верболози і безкраї, нескінченні соковиті луки (Ю. Смолич); Маланка пішла на поле. Припала вухом до безбережної ниви (М. Коцюбинський); В синій барві небо неокрає (А. Малишко); Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній синяві хмарка (О. Донченко); На небі, в безмірній темній безодні, почали моргати перші зорі (І. Франко); Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут); З невимірних космічних глибин дивились на неї спокійні зорі (О. Гончар); Східна Європа. Неоглядні безмежні простори, найбільша в світі рівнина, басейни численних повноводних рік (О. Левада); Ой ти, поле неозоре! - Ані краю, ні кінця (М. Успеник); Степ і степ, а над ним неосяжний простір неба (А. Шиян); Степ! Неозорий, несходимий степ! Розігнався ти голубими просторами з півночі на південь, докотився пшеничним прибоєм до синього моря (О. Донченко); Ігор спить - і водночас не спить, він думками змірює від Дону до Дінця несходжені степи (Н. Забіла). - Пор. 2. великий, 1. нескінченний, 1. просторий.

Словник фразеологізмів

як у бездо́́нну (діря́́ву) бо́́чку. У великій кількості, безконечно, марно. Гроші пливуть, як у бездонну бочку (З усн. мови).

Ілюстрації

|style="width:20%; padding-top:1em;"|

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]