Лічений
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:29, 9 грудня 2022; Mibondar.fpmv22 (обговорення • внесок)
Лічений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до лічити . Вовк і лічені вівці бере (Номис, 1864, № 11104); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 497).
Не лічено кого, чого — про велику кількість кого-, чого-небудь. [Чабан:] А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (С. Васильченко, III, 1960, 241).
2. У знач. прикм. Дуже малий кількісно. Як тікати? Зосталися лічені дні, коли не години [до розстрілу] (Юрій Яновський, II, 1954, 28);
Словник української мови у 20 томах
ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до лічи́ти¹ Вовк і лічені вівці бере (прислів'я); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (І. Нечуй-Левицький);
2. Дуже малий кількісно. Роботи ще було багато, а часу – лічені хвилини (В. Кучер); За лічені секунди він уже стояв на порозі й гостинно запрошував до хати (Ю. Винничук);