Ворох

Ворох, -ха, м. 1) Куча. Шух. І. 178. У воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. Шух. І. 41, 50. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. ІІ. 69.

Сучасні словники

ВО́РОХ, у, чол., рідко. Те саме, що купа. Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 210); Вносить [Зіна] з спальні ворох різних суконь (Іван Кочерга, II, 1956, 241).

Ілюстрації

Kupasina01122022.jpg