Риґувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:27, 1 грудня 2022; Ospaniot.fpmv22 (обговорення • внесок)
Риґувати, -ґую, -єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках http://sum.in.ua/s/ryghuvaty Академічний тлумачний словник (1970—1980) РИҐУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко.
1. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина риґує, як побачить свіжу кров (Словник Грінченка).
2. Погано писати. [Храпко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька — ще гірше від мене риґує — дряпа, як курка лапою (Панас Мирний, V, 1955, 121).