Риґувати

Риґувати, -ґую, -єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/ryghuvaty РИҐУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко.

1. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина риґує, як побачить свіжу кров (Словник Грінченка).

2. Погано писати. [Храпко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька — ще гірше від мене риґує — дряпа, як курка лапою (Панас Мирний, V, 1955, 121).

Ілюстрації