Покуття

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) Покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.



Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної мови (2005)

Покуття

  • 1. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього
  • 2.І сторико-географічий регіон України, східна частина сучасної Івано-Франківської області.

Словник української мови в 11 томах ( 1970-1980)

ПО́КУТТЯ

  • 1. В українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу… Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (Марко Кропивницький, IV, 1949, 244); На покутті посадили найдорожчого гостя — сивого інженера, який приїхав останнім (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 32).

Покуття в українській хаті

Покуття - найсвятіше та найпочесніше місце в хаті. На покуті знаходилися цінні речі: ікони (образи), Біблія, свічки, стіл (хатній престіл), за яким відбувалися трапези, як родинні, так і гостьові, коли були родинні свята. На покуті, починаючи із зажинків і закінчуючи обжинками, стояв пучок колосків «дідух» - обрядовий сніп, прикрашений стрічками, як символ добробуту й достатку, пам'ять про предків.

Українці, заходячи до хати, знімали головний убір і хрестилися на покуть.

Покуть в Україні завжди прикрашали вишитими рушниками, писанками, пахучими травами.

Ілюстрації

Покуть.jpg Maximowitsch Maximow 002b.jpg Покуття.jpg

Українське Покуття

Походження назви має різні тлумачення. Найдостовірнішим є виведення її від слова «кут»[1]. Це може бути ім'я землі «в кутах», утворюваних крутими згинами річок (у цьому випадку Дністра, Прута та Черемоша з притоками).

Назва може походити і з того, що у джерелах 17—18 ст. Покуттям називали південно-західний «кут» Галичини між річками Дністром, Черемошем та Карпатами (включно зі значною частиною Гуцульщини, хоча з 19 ст. Покуття обіймає лише рівнинну частину цієї території).

Слово «Покуття» виводиться подібно до назв Поділля (від діл), Пониззя (від низ), Полісся (від ліс).

Визначення території з цією назвою у різних джерелах і авторів неоднакове. Але завжди назва Покуття стосується південно-східної частини теперішньої Івано-Франківської області.

Ілюстрації

Місцезнаходження Покуття
Покуття

Медіа

Джерела та література

Зовнішні посилання