Талалайко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Талалайко, ка, м. = Талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 244. ТАЛАЛА́ЙКА, и, жін.

1. розм., рідко. Те саме, що балалайка. — Старі на словах, — як на цимбалах, а на ділі — як на талалайці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 70).

2. зневажл. Жіночий рід до талалай.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 26.

Ілюстрації

Slovo-493281.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання