Шпеньок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:18, 26 листопада 2021; Asmarchuk.pi18 (обговорення • внесок)
Шпеньо́к, -нька, м. = Шпеник. См. Кужілка.
Зміст
Ілюстрації
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. ШПЕНЬО́К, нька, чол. - Те саме, що шпеник.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 518.
2. ШПЕ́НИК (ШПЕНЬОК), а, чол. - Невеликий шип, стержень або тільки його кінець.
Зовні на дзвіниці був ще сонячний годинник. У ясний день тінь від шпеника ходила по колу й.. показувала години (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 146);
Кожна ягода була, як шапочка, одягнена на білий шпеник (Олесь Донченко, V, 1957, 88);
Антон нахилив голову і мідним шпеником колупався в люльці (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 106);
3. ШПЕ́НИК (ШПЕНЬОК), а, чол. - Стержень у пряжці, який при застібанні входить в отвори ременя, пояса.
Переклад слова
Походить від польского Spionek
Переклад на англійську: Peg
Переклад на німецьку: Schpenek
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
називний | шпеньо́к | шпеньки́ |
родовий | шпенька́ | шпенькі́в |
давальний | шпеньку́, шпенько́ві | шпенька́м |
знахідний | шпеньо́к | шпеньки́ |
орудний | шпенько́м | шпенька́ми |
місцевий | на/у шпеньку́, шпенько́ві | на/у шпенька́х |
кличний | шпеньку́* | шпеньки́* |
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 518.