Осначка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:11, 8 листопада 2021; Avromanova.fpmv21 (обговорення • внесок)
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. См. Оснач.
Сучасні словники
ОСНА́ЧКА, и, ж., діал. Жін. до осна́ч. Старовинна назва жінки-сплавниці. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 775.
Ілюстрації
|
|
|
Література
Калі вертаються вони під вечір, і син, осначка, Никифор, що познєй у Пакулі один час верховодив, із ними.(В.Дрозд "Листя землі" Книга 1, 1992 р.)
