Рутяний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:54, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35. Ум. Рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.