Шавлія
Шавлія, -лії, ж. Раст. Шалфей, Salvia officinalis. Ном. № 14137. Посію я шавлію рано у неділю. Черк. у. Ум. Шавлієчка.
Шавлія (Salvia L. , народні назви — шевлія, шалві́я) - багаторічна трав'яниста й напівкущова рослина родин губоцвітних з великими пахучими квітками (деякі її види використовуються в медицині, парфумерії та кулінарії); настій або відвар з листя деяких видів цієї рослини, що використовується як лікарський антисептичний засіб.
Шавлі́я — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, висотою 50-70 см.
Зміст
Види
Різних видів шавлії в природі досить багато (більше 900), кожен з них має свій унікальний ароматом, часто шавлія (точніше її листя) використовується в якості спецій в кулінарії. Особливу популярність серед видів шавлії займає шавлія садова. Далі ми опишемо найцікавіші види і сорти шавлії.
Шавлія лугова - дуже приємний по аромату вид шавлії, його листя активно застосовуються в кулінарії. Молоді листя мають терпкий смак, а старі трошки гіркуваті. Також з цієї шавлії роблять чай.
Триколірна шавлія- відрізняється строкатим листям, які гіркуваті на смак. Зростає до 0,4 метра. Приправа з цієї шавлії використовується для м'яса і риби.
Пурпурна шавлія - цей вид шавлії має фіолетове, пурпурне забарвлення листя (звідси і назва), досягає півметра і використовується, як і садова.
Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо.
Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — культивується в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині.
Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А.
Шавлія поникла (Salvia nutans)
Шавлія кільчаста (Salvia verticillata)
Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola)
Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis)
Серед ендеміків України — шавлія кременецька.
Поширення
Зростає шавлія в ряді країн Південної Європи, Італії, Іспанії, Греції, Франції, Словаччини, Молдови та, звичайно ж України.
А в якості місця проживання шавлія любить посушливі місця. В Центральній Європі рослина культивується ще з часів середньовіччя.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
http://yandex.ua/video/search?text=%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D1%8F&filmId=LQA_Gr2eUXI
https://www.youtube.com/watch?v=FYbrCEbd1rk&ab_channel=DmytroBasarab
Див. також
1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин
Джерела та література
Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.)
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Betsy Clebsch, Carol D. Barner. The new book of salvias: sages for every garden. Timber Press, 2003. — ISBN 0-88192-560-8, 9780881925609, 344 стор.
J. B. Walker, K. J. Sytsma Staminal Evolution in the Genus Salvia (Lamiaceae): Molecular Phylogenetic Evidence for Multiple Origins of the Staminal Lever. Annals of Botany 100 : 375—391, 2007 (англ.)
Зовнішні посилання
Шавлія // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 473-475. — ISBN 5-88500-055-7.
Сальвія // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 78.
Шавлія // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 49, 143, 152.
ШАВЛІЯ // Фармацевтична енциклопедія
Шавлія на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
Шавлія на сайті Міністерства сільського господарства США (англ.)
