Кло

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:23, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425.