Журавличок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:28, 25 листопада 2021; I.tkachenko (обговорення • внесок)
Журавличок, -чка, м. Ум. отъ журавель.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- Жура́вличок, чка, м. Ум. отъ журавель.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.
- ЖУРАВЛИЧОК, ЖУРА́ВЛИК а, чол. Зменш.-пестл. до журавель 1. Журавлики-журавлі, Відірвались від землі, Піднялися, полинули Під хмарами, під синіми (Микола Шпак, Вибр., 1952, 39).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.
- ЖУРАВЛИК -а, ч. Зменш.-пестл. до журавель
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
ЖУРАВЛИЧОК — СИНОНІМІЯ
- журавлик
- журавличок
- журавчик
ВЕСЕ́ЛИК фольк., ЖУРА́В рідше.
Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра); На Україні весною старі люди називають їх [журавлів] не журавлями, а веселиками (з газети); Летіли журави понад Михаловці (пісня).
