Дубас

Дубас - вид сарафану.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література

Сучасні словники

Письмові документи XVII століття повідомляють, що дубаси і сарафани відрізнялися лише матеріалом. Дубаси шили з фарбованого полотна, а сарафани — з покупних тканин. Старі дубаси шили завжди косоклинними, з переднім швом на всю довжину та широкими проймами. Вони складалися з двох передніх смуг, однієї задньої та бічних клинів.

Дубас в архаїчному вигляді зберігся до наших днів у старообрядців Верхнього Прікам'я. Його не тільки надягають на моління, соборні старовіри носять щодня. Старше покоління старовірів доношує домоткані сині дубаси, а знову долучені до собору шиють їх обов'язково із темного сатину.

Задня цільна смуга викроюється по-старому - з фігурним виступом-лапочкою, до якої пришиваються лямки-пройми. Верхній край спинки збирався не "борками" (дрібна збірка), а глибокими складками - "пластиками". Відома майстриня з шиття старовинного одягу Т. Г. Блінова (1907 р.) розповідала, що на один дубас йшло 18-20 аршин домотканого полотна. За рахунок збільшення клинів він ставав ширшим і пишнішим. Сама вона носила синій дубас, який мав коло у подолі 7 м 60 см.