Труситися

Труситися, -шуся, -сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316. Годі, бабо, труситися та лякатися. Стор. М. Пр. 156.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТРУСИТИСЯ, трушуся, трусишся, недок.

1. Хитатися, коливатися; дрижати. Збентежила ся річ Латина, Здавалось, близька зла година; На лисині трусивсь вінець (Іван Котляревський, I, 1952, 275); Машини в заводах стукотіли, аж стіни гули й трусились (Нечуй-Левицький, II, 1956, 207); Гарячий кулемет труситься у міцних руках Шес-К такова, мов хоче вирватися (Олесь Гончар, Новели, 1954, 40); Від гуркоту зеніток трусилися будинки (Олесь Донченко, III, 1956, 440); // Здригатися всім тілом. Навколо розлігся регіт, трусилася од сміху навіть Мокрина Карпець (Михайло Стельмах, II, 1962, 136); // Відчувати тремтіння тіла (від страху, холоду, хвороби тощо). Еней спросоння як схопився, Дрижав од страху і трусився (Іван Котляревський, I, 1952, 109); Слуха молодиця і вже не сміється:.. на очах тремтять сльози; вся труситься і хапається за стіл, щоб не впасти (Олекса Стороженко, I, 1957, 23); Змерз подорожній, аж труситься бідний, Мороз витискає душу із тіла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 430); Старший лейтенант, командир роти, трусився під купою накиданих на нього ковдр та шинелей — у нього був приступ малярії (Юрій Яновський, II, 1954, 10); // Дрижати, тремтіти (про руки, ноги, голову тощо). Лице її було бліде, руки й ноги трусились, очі як вугілля тліли (Панас Мирний, III, 1954, 125); Голова. Петру гнівно трусилася, руки стискалися, наче пін ладен був кинутися на зятя і побити його (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 356); У Олени губи трусяться, слова сказати не можуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 24). Труситися як у пропасниці див. пропасниця.

2. перен. Відчувати страх, переляк; боятися. — На те, — каже, — щука є морі, Щоб трусивсь карась (Леонід Глібов Вибр., 1957, 162); — От, боже мій, — каже [жінка].. — Поки вже ми отак і труситься будем тебе? (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 39); // над ким — чим. Ретельно оберігати кого-, що-небудь, боятися втратити когось щось. — І яке їм діло до того, хто як живе? Коли самі не вміють з людьми жити, коли самі трусяться над усім (Панас Мирний, IV, 1955, 55); Той над закопаним золотом труситься, чахне (Микола Зеров, Вибр., 1966, 217); — А речі свої он як вберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85); // Скупо витрачати; боятися витратити зайве. Густав обурений... Доки він з матір'ю буде труситися над кожною кроною (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 88); // Скупитися, жаліти для когось. — А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла! попідвіконням піду, а не хочу твого хліба, що ти даєш і трусишся (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 131); — У вас, каже, все погане, а самі ж завидющі, жаднючі, аж трусяться (Олександр Довженко, I, 1958, 343). ♦ Труситися за себе (за [свою] шкуру і т. ін.) — боятися за своє життя, становище, за свій добробут. Не так економію бережуть, за себе трусяться (Андрій Головко, II, 1957, 260); — А мені страшнувато, — признався Степан.. — Не подумайте, що за шкуру трушуся.. от тепер.. страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (Михайло Стельмах, II, 1962, 194).

3. до чого або з інфін., перев. з частк. аж, перен., розм. Мати велике, нестримне прагнення до чогось, якесь бажання. Еней і сам трусивсь до бою (Іван Котляревський, I, 1952, 281); — Я своєму чоловікові колись теж так відповідала, а сама, правду кажучи, аж трусилася заміж (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 226); Колишній червоногвардієць Миколюк аж трусився з нетерплячки довідатися від Марка про політику, про японця і про бурхливе столичне життя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 331). ♦ Аж жижки трусяться (трусилися) у кого див. жижки; Аж шкура труситься у кого — те саме, що Аж жижки трусяться (див. жижки). Додав ще Лисенко-Вовчура, — У сякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 206).

4. Трясучись, їхати на коні, на возі, у поїзді тощо. Коні вчвал пішли — і глянув З посміхом Вільям величний, Як нещасний коментатор На ослі за ним трусився (Леся Українка, IV, 1954, 171); Коли б позавчора вранці він.. відчув у собі таку певність, не довелося б сьогодні труситися в вагоні (Натан Рибак, Час, 1960, 770); За якусь хвилину ми вже трусилися на скрипучому возі (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 233).

5. Сипатися, сіятися. Сніг трусився з стріхи, наче сухий пісок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 70); Схиляю голову до мучника. А в нього вже летить-труситься мука (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 122); * Образно. Прислухається княгиня — тільки сміх, Тільки труситься сміх (Павло Тичина, I, 1946, 106).

Горох

ТРУСИТИСЯ — СИНОНІМІЯ

труси́тися (без додатка, перед ким, чим, підсил. розм.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь

боя́тися (без додатка, кого-чого або з інфін.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь.

дрижа́ти (без додатка, перед ким, підсил. розм.) боятися кого-небудь, відчувати страх перед кимсь.

потерпа́ти (без додатка або з інфін.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися.

страха́тися (підсил. розм.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися.

страши́тися (підсил. розм.) відчувати страх перед ким-, чим-небудь, боятися когось, чогось; лякатися.

тремті́ти (без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.) відчувати страх, боязнь перед ким-, чим-небудь, боятися, побоюватися когось, чогось.

трепета́ти (без додатка, перед ким, чим, підсил. розм.) те саме, що тремті́ти.

тріпота́ти (без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.) те саме, що тремті́ти 3; дрижати (у 3 знач.).

WorldwideDictionary.org

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсь—чимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

аж шку́ра тру́ситься у кого і без додатка. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Додав ще Лисенко-Вовчура,— Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура… (М. Старицький); [Ївга:] Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Б. Грінченко).

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький); У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п’яницями (М. Колесников); На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін); — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький).

2. У кого-небудь з’являється почуття страху перед кимсь—чимсь. — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький); — Ви все жартуєте...— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич); Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло); — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко); Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ’яненко).

[і] над копі́йкою тру́ситься, зі словоспол. таки́й, що. Дуже скупий, ненажерливий. Та він такий, що й над копійкою труситься (Укр.. присл..).

тремті́ти (труси́тися) за свою́ (вла́сну) шку́ру, грубо. Дбати лише про себе, про особисті інтереси, нехтуючи іншими. Боротьба [з фашизмом] йде не на життя, а на смерть, і чимало вилетить, очевидно, з цього життя недоброго, дурнів і пошляків, які, тремтячи за свою шкуру, разом з тим мріяли поживитися на народному нещасті (О. Довженко); Умерла людина — поховати її тихенько, зійтись по тому в гурточок, .. посумувати .. і розійтися тихенько по хатах, не тремтячи за власну шкуру (М. Коцюбинський); — А мені страшнувато,— признався Степан ..— Не подумайте, що за шкуру трушуся .. Страшно не хочеться під бандитську кулю потрапити (М. Стельмах).

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження). Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський); Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа).