Лицяння

Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЛИЦЯ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням лицятися. ЗАЛИЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким. Маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін. ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ, ності, жін. Властивість за значенням люб'язний. ЛЮБ'Я́ЗНИЙ, а, е. Уважний, привітний до кого-небудь. ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, язна, язне, кому, заст., діал. Любий.

Ілюстрації