Цариха

Цари́ха (-хи), ж. — Цариця.

Значення

1. єдиновладна правителька держави або дружина єдиновладного правителя (царя);
2. у деяких видів громадських комах — самка-виробник потомства;
3. лідерка, найбільш видатна представниця свого класу або деякої множини однорідних суб'єктів чи об'єктів (цариця балу, кукурудза - цариця полів).

Розбір слова

• Морфологічні та синтаксичні властивості
  

цари́ха
Іменник, істота, I відміна _{(тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).}
Корінь: -цар-; суфікс: -их; закінчення: -а.

Приклади

• "— Вона мужичка й наймичка.. — Хоч би вона була й перемужичка, а ти цариха-розцариха, то й тоді не смієш битися." (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 349).
• "Убираються їхать до царихи." (Чуб. II. 271. )

Ілюстрації

• 

  (м/ф «Три богатирі та Шамаханська цариця»)

• 

  Цариця Тамара - цариця Грузії з династії Багратіоні.

• 

  Цариця Савська, що приїжджала до біблійного царя Соломона.

Див. також

ВІДМІНОК	ОДНИНА	МНОЖИНА
Називний	цариха	царихи
Родовий	царихи	царих
Давальний	цариці	царихам
Знахідний	цариху	царих
Орудний	царихою	царихами
Місцевий	на/у царисі	на/у царихах
Кличний	царихо	царихи

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 182.

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікісловника
СУМ-11
СЛОВНИК.ua