Гульк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:31, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гульк, меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Грин. II. 226. Гульк назад аж стоїть поруч чортяка. Рудч. Ск. І. 63. Аж гульк! зіма впала. Шевч. 81. Аж гульк і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15. А та собака між жидівське військо гульк. Грин. II. 223.